Павло Мартинов, Ксенія Білик і Дмитро Явтушенко — про українську ідентичність, сучасне мистецтво та проєкт на перетині бізнесу, авторської графіки й TATTOO-культури.
Є символи, значення яких виходить далеко за межі їхнього зображення. Вони стають частиною культурної пам’яті, особистих переконань і самоідентифікації. Український Тризуб — саме такий випадок.
Його історія налічує століття, але він продовжує знаходити нові форми присутності в сучасній культурі. Однією з них став мистецький проєкт Aromateque та художниці Ксенії Білик, який згодом отримав особисте продовження — у вигляді татуювання Павла Мартинова, засновника й CEO Aromateque.
До реалізації проєкту долучився Дмитро Явтушенко — український артдіяч, засновник SCRUP Private Tattoo Studio & Gallery, чия професійна практика триває з 2000 року.
За цією роботою — три різні професійні історії: підприємництво, сучасна графіка та авторське татуювання. Їх об’єднала спільна ідея, яка поступово перетворилася на особистий мистецький проєкт.
ПАВЛО МАРТИНОВ: БІЗНЕС ЯК ЧАСТИНА КУЛЬТУРИ
Павло Мартинов — засновник і CEO Aromateque, української компанії, що спеціалізується на нішевій парфумерії та косметиці. Його професійна діяльність пов’язана з розвитком ринку, на якому аромат розглядається не просто як продукт, а як частина особистого стилю та культури споживання.
У липні 2025 року Forbes Ukraine опублікував матеріал «Як український ритейлер Aromateque формує культуру споживання оригінальної парфумерії», присвячений діяльності компанії та її підходу до розвитку українського ринку нішевих ароматів.
У публікації зазначалося, що на той момент Aromateque мав 14 років історії, представляв понад 80 брендів і розвивав культуру свідомого споживання оригінальної парфумерії. Серед представлених міжнародних марок — Maison Francis Kurkdjian, KILIAN Paris, Diptyque, Creed, Ex Nihilo, Marc-Antoine Barrois, Essential Parfums та Clive Christian.
Серед брендів, із якими пов’язаний асортимент Aromateque, також Byredo та Amouage.
Однак інтерес Мартинова до естетики не обмежується парфумерією. Сучасне мистецтво, візуальна культура та співпраця з українськими авторами стали частиною ширшого культурного середовища компанії.
Саме в цьому контексті виникла ідея звернутися до одного з найвпізнаваніших символів української ідентичності — Тризуба.
ТРИЗУБ: ІСТОРИЧНА ФОРМА В СУЧАСНОМУ ПРОЧИТАННІ
До Дня Незалежності України у 2026 році Aromateque та художниця Ксенія Білик представили спільний мистецький проєкт — серію авторських графічних інтерпретацій Тризуба.
Роботи стали частиною оформлення магазинів мережі. А з 22 до 24 серпня відвідувачі могли отримати лімітовані тимчасові татуювання з авторськими зображеннями українського символу.
Відправною точкою для Ксенії Білик стали історичні варіації Тризуба, які вона досліджувала на монетах, кам’яних плитах та інших артефактах. Художницю зацікавила трансформація форми знака протягом століть: його графічне прочитання змінювалося, але впізнаваність і символічне значення залишалися.
Так виникла ідея сучасної інтерпретації, яка не заперечує історичну основу, а продовжує її іншою візуальною мовою.
Для проєкту було важливо зберегти характер Тризуба й водночас відкрити можливість його індивідуального прочитання. Згодом саме ця графіка стала основою особистої історії Павла Мартинова.
ВІД АВТОРСЬКОЇ ГРАФІКИ ДО ТАТУЮВАННЯ
Перехід від графічного твору до татуювання — це значно більше, ніж перенесення готового ескізу на шкіру.
Зображення, створене для паперу чи іншого художнього носія, має адаптуватися до людського тіла. Важливими стають масштаб, композиція, анатомія, пропорції та особливості майбутнього татуювання. При цьому необхідно зберегти первинний задум художника.
Саме це завдання об’єднало Ксенію Білик і Дмитра Явтушенка.
Явтушенко працює у сфері татуювання з 2000 року, проте його творча практика значно ширша за одну професійну спеціалізацію. У доробку SCRUP — авторська графіка, дизайн, друкована продукція, артоб’єкти та індивідуальні мистецькі проєкти.
За понад двадцять п’ять років роботи він співпрацював із клієнтами з різних країн, представниками бізнесу, професійного спорту та публічної сфери. Частина проєктів залишається приватною, тому відкрите портфоліо не відображає всього професійного досвіду.
Для Явтушенка кожна індивідуальна робота починається з розуміння людини, її запиту та художньої ідеї, яку необхідно реалізувати. У випадку з Тризубом важливо було не просто відтворити графіку Ксенії Білик, а знайти правильну форму її існування на тілі.
МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД: ФУТБОЛ, БАРСЕЛОНА ТА ELIJAH
Окремий напрям професійної історії Дмитра Явтушенка пов’язаний із міжнародною аудиторією та професійним спортом.
Серед його клієнтів були футболісти, які представляли національні збірні Аргентини, Ізраїлю, Камеруну, Німеччини, Хорватії, Чехії, Азербайджану та України.
На сайті представлені імена гравців, з якими пов’язані ці проєкти. Серед них — Joel Abu Hanna, Osmar Daniel Ferreyra, Jan Laštůvka, Éric Benua Matoukou та багато інших. Неодноразово про татуювання українських футболістів за участю Явтушенка Дмитра свого часу писало й видання «Футбольний клуб».
Міжнародна складова його практики не обмежувалася клієнтськими проєктами. Свого часу Дмитро працював як guest artist y ELIJAH у Барселоні — просторі, що об’єднав татуювання, barbering, grooming і культуру чоловічого стилю.
ELIJAH був створений Стівеном Джеймсом — британською моделлю, колишнім професійним футболістом і публічною особою, відомою також співпрацею з міжнародними fashion-брендами, серед яких Calvin Klein, Philipp Plein і Diesel.
Концепція простору виходила за межі традиційної тату-студії чи барбершопу. Татуювання, догляд за волоссям, зовнішністю та персональний стиль розглядалися як складові єдиного образу.
Цей напрям отримав продовження і в співпраці ELIJAH із HOUSE 99 by David Beckham — брендом чоловічого grooming, створеним Девідом Бекхемом у партнерстві з L’Oréal.
У лінійці HOUSE 99 були засоби для волосся, бороди, шкіри та догляду за татуюваннями. Такий підхід відповідав загальній концепції ELIJAH, де tattoo-культура органічно поєднувалася з модою, косметикою та персональною естетикою.
Окремим напрямом бренду став ELIJAH Fragrances — колекція ароматів, створена в Барселоні.
Цей досвід демонструє ширший контекст сучасної tattoo-індустрії, яка давно взаємодіє зі світом моди, дизайну, парфумерії та мистецтва.
ПОНАД П’ЯТНАДЦЯТЬ РОКІВ СПІВПРАЦІ
З Павлом Мартиновим Дмитро Явтушенко працює понад п’ятнадцять років. За цей час вони реалізували низку індивідуальних проєктів, кожен із яких відображав певний період життя, зміну інтересів і розвиток особистого бачення.
Тривала співпраця поступово формує особливий рівень взаєморозуміння. Автор краще відчуває естетичні вподобання клієнта, його ставлення до деталей і те, який зміст він хоче закласти в нову роботу.
Водночас кожен наступний проєкт має бути самостійним рішенням, а не повторенням попереднього.
Історія з Тризубом стала саме таким етапом. До багаторічної професійної співпраці додалася нова художня ідея — графіка Ксенії Білик, яка дала можливість створити роботу з іншим змістом і культурним контекстом.
КОЛИ СИМВОЛ СТАЄ ОСОБИСТИМ
Тризуб — державний символ України, але його значення для кожної людини може бути значно ширшим за офіційне визначення. Він може уособлювати зв’язок із країною, походженням, культурою та особистими переконаннями.
Коли такий знак стає татуюванням, він переходить із публічного простору в приватний. Його історичне значення залишається незмінним, але з’являється новий рівень — особистий.
У проєкті Павла Мартинова зійшлися три складові: історична основа українського символу, авторська графічна інтерпретація Ксенії Білик і професійний досвід Дмитра Явтушенка.
Для художниці це розвиток власної графічної мови. Для Павла Мартинова — продовження особистої історії та ще один спосіб виразити зв’язок із українською культурою. Для Дмитра Явтушенка — індивідуальний мистецький проєкт у практиці, яка триває з 2000 року.
У результаті Тризуб отримав нову форму присутності в сучасній культурі — не лише як державний знак чи графічний образ, а як частина особистої історії людини.
I, можливо, саме в цьому полягає головна цінність таких проєктів: коли мистецтво не залишається лише об’єктом споглядання, а стає частиною життя.